Унікальна культурна спадщина України, писанка, відома своєю красою та символікою, нещодавно отримала нове визнання. За дослідженням вчених, писанка, яка відображається у вишуканому мистецтві розписування яєць, може бути визнана не лише як символ весни та відродження, але й як генетичний код нації.

Писанка, як символ національної культури, продовжує вражати та вдихати нове життя, даруючи радість та надію на майбутнє. Це унікальне відкриття допомагає зберегти та відновити спадкову пам'ять народу та збагатити його культурний доробок.

09 квітня учні 11-А та 11-Б класів взяли участь в онлайн-воркшопі щодо успішного складання НМТ, який провела методист міжнародного освітньо-методичного центру Dinternal Education Лідія Орищук.

Одинадцятикласники були ознайомлені з форматом тесту, стратегіями роботи з завданнями. Методист Лідія Орищук розповіла про деякі лайфхаки, які допоможуть учням зекономити час і успішно здати такий важливий для них екзамен.

Бажаємо нашим випускникам здати НМТ на 200 балів!

07 квітня до нашого закладу завітав сучасний дитячий письменник Сашко Дерманський. Зустріч відбулась з учнями 3-4 класів. Діти із задоволенням поспілкувались з автором, ставили запитання, слухали веселі вірші.

Проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України
"Про повну загальну середню освіту" тут
щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв»

Ознайомитись зі зверненнями освітян

Ліна Костенко - легенда української літератури, поетеса, чиї вірші є символом національної ідентичності та громадянської позиції. 19 березня їй виповнюється 95 років. Його творчість стала основою для формування української національної ідентичності та розвитку нової української літератури.

Ви можете прогулятись ТУТ віртуальною картою України з віршами Ліни Костенко. Секрет карти в тому, що на ній нанесені позначками-сердечками різноманітні географічні об'єкти, які згадує Ліна Василівна в своїх віршах. Натискаєте на серденько в тій чи іншій частині нашої країни – і читаєте вірш-згадку про унікальну місцину.

Цікаві факти про Ліну Костенко

Вірш Ліни Костенко «Крилатим ґрунту не треба» у виконанні Богдана Ступки

9 березня виповнюється 211 років з дня народження видатного українського поета, художника, громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка. Його творчість стала основою для формування української національної ідентичності та розвитку нової української літератури.

Тарас Шевченко залишив понад 835 художніх творів, які до сьогодні вважаються безцінною спадщиною для української культури та мистецтва. Шевченко не лише розвинув літературу, а й став символом боротьби за свободу та незалежність України. Його слова надихають покоління, і навіть сьогодні, під час російської збройної агресії проти України, він продовжує бути джерелом сили та рішучості для українців.

У 2023 році Департамент освіти і науки спільно з Освітньою агенцією міста Києва розпочали створення документального кіноальманаху про освіту столиці під час війни. Архівні кадри перших днів, місяців російсько-української війни, розповіді педагогів, керівників закладів освіти, управлінців, киян та життя Освіти під час війни. В об'єктиві режисерів – історії освітян, які стали на захист нашої Батьківщини, віддали своє життя за вільну Україну, історія тих, хто з перших годин повномасштабного вторгнення приймали мешканців в укриттях закладів освіти, евакуював дітей з Києва, готував і годував людей та військових, відшивав форму та одяг, виготовляв й ремонтував... Історії тих, хто не припиняв, навіть в умовах бойових дій, навчати, допомагати та підтримувати.

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

10 цікавих фактів про українську мову

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
2. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). "До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11", — кажуть експерти.
3. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.
4. У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.
5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва "руська мова". 6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".
7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".
8. Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
10. Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово "вороги" може звучати як "вороженьки".